Як правильно використовувати техніки саморегуляції для боротьби зі стресом
Існує багато фізичних, дихальних та м’язових практик, що допомагають боротися зі стресом. Проте більшість досі вважає, що усе це не працює та є марною тратою часу. Тому розгляньмо, за яким принципом працюють дихальні техніки, що допомагають організму у стресових ситуаціях. Можливо, вони таки дійсно ефективні?
Що відбувається з організмом у стані стресу?
Стрес активує гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, що призводить до викиду гормонів стресу – кортизолу й адреналіну. Ці гормони прискорюють частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і дихання. У цей момент активізується симпатична нервова система: прискорює і підсилює роботу серця, підвищує кров’яний тиск, звужує судини шкіри, гальмує роботу травної системи.
Як реагує організм на дихальні техніки?
Активується парасимпатична нервова система, яка відповідає за стан спокою: послаблює серцеву діяльність, розширює кровоносні судини, знижує тиск та рівень глюкози у крові. Наш організм краще забезпечується киснем, а тому краще працюють органи, зокрема серце, мозок та м'язи.
Яка користь від дихальних технік?
Заспокоюють, допомагають відволіктися і подивитися на проблеми під іншим кутом зору.
Допомагають побороти напади паніки, покращують сон і допомагають позбутися безсоння.
Зменшують тривожність і рівень стресу.
Відновлюють внутрішній ресурс.
Які техніки використовувати?
Почергове дихання ніздрями. Людина закриває одну ніздрю, вдихаючи через іншу, а потім переходить на видих через іншу ніздрю.
Дихання зі стиснутими губами. Із закритим ротом і розслабленими губами людина повільно робить вдих через ніс протягом 2 секунд. Потім, стиснувши губи, ніби збирається задути свічку, повільно й рівномірно робить видих через рот.
Прогресивне розслаблення м’язів. Треба зробити вдих, напруживши першу групу м'язів до 10 секунд. Видих – і швидко розслабити цю групу м'язів. Після 20 секунд розслаблення слід повторити вправу для наступної групи м’язів.
Кожен сам для себе обирає, що йому краще допомагає у стресових ситуаціях. Проте не варто забувати, що для заспокоєння існують спеціальні вправи, завдання яких – допомогти людині тут і зараз без залучення значних ресурсів.
Галина Волошина, психологиня