Дедлайн — серпень. Чи зможе Україна не допустити дефолт і втримати економіку
Україна постала перед непростою задачею реструктуризації держборгу (фото: Getty Images)
Автор:
Катерина Мартинчук, Руслан Кисляк Україна постала перед викликом домовитися з приватними кредиторами про реструктуризацію боргу за єврооблігаціями на суму близько 20 мільярдів доларів протягом найближчого місяця, щоб уникнути дефолту. РБК-Україна розбиралося, наскільки реально знайти компроміс між сторонами в такі стислі строки, і що може бути, якщо домовитись не вдасться.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну приватні тримачі українського суверенного боргу погодилися на тимчасове призупинення виплат. Однак відстрочка діє лиш до 1 серпня. У разі невиконання зобов’язань перед кредиторами Україна вимушена буде оголосити дефолт.
Що таке дефолт і які його наслідки
Дефолт оголошують тоді, коли країна не може розрахуватися зі своїми боргами вчасно і в повному обсязі. У такому випадку відбуваються переговори з кредиторами про те, щоб списати частину боргу, а частину — перенести на більш пізній термін. У найгіршому випадку країна просто відмовляється платити за боргами. Але Україна жодного разу такого не робила, нагадує директорка з політико-економічних досліджень Київської школи економіки Ілона Сологуб.
У разі оголошення дефолту країна протягом наступних 5-7 років не зможе здійснювати запозичення на зовнішніх ринках. У цей період отримати в борг можна лише в таких організаціях як МВФ чи Світовий банк. Можливо, уряди інших країн також захочуть допомогти.
Як правило, після дефолту курс національної валюти починає падати, тому що знижується приплив інвестицій в країну. Деякі інвестори, що вкладали чи збиралися вкладати у приватні компанії в цій країні, намагаються вивести дивіденди або відмовляються від інвестицій. Одночасно відбувається зниження курсу валюти і економічного зростання.
Дефолт потенційно небезпечний для національної валюти і економічного зростання (фото: bank.gov.ua)
Зазвичай країни запозичують кошти для покриття дефіциту бюджету. В разі дефолту держава змушена скорочувати бюджетний дефіцит – або через підвищення надходжень, або зменшуючи видатки.
Якщо економічна ситуація в країні складна, то більших надходжень очікувати не варто. Відповідно, країна зменшує видатки, а це означає скорочення соціальних чи інвестиційних програм держави. Як правило, це капітальні видатки, які можна скоротити відносно непомітно для населення. Але наслідки стають помітними у наступні періоди, оскільки погіршується інфраструктура у країні.
Про перспективи перемовин і ризики дефолту для України
На першому етапі перемовин між українським урядом та представниками Комітету власників єврооблігацій, до складу якого входять великі інституційні та інші довгострокові інвестори, що володіють близько 20 % єврооблігацій України, досягти спільних домовленостей не вдалося.
Неготовність кредиторів списати фактично половину українського боргу, на що розраховувала українська сторона, засвідчила їхні сумніви щодо економічних перспектив України в умовах війни, а також здатності країни швидко повернутися на фінансові ринки після завершення війни.
«Великі інвестиційні компанії хочуть добре заробити. Вони скупили український борг по 40 центів за долар і зараз хочуть примусити Україну повернути нехай не 20 мільярдів, але 18 так точно. Ми готові віддати 40 центів за долар через два роки. Сьогодні йде торг. Дещо подібне було в 2015 році, коли пані Наталія Яресько (міністерка фінансів у 2014-16 роках – Ред.) реструктурувала український борг», — озвучує своє бачення ситуації економічний експерт Олег Пендзин.
На його переконання, спільну мову з кредиторами буде знайдено. Дефолту не буде — 100%. Але умови, на яких будуть реструктуровані облігації, — це окреме питання.
Для України важливо досягти домовленості, оскільки це вплине на її здатність фінансувати військові витрати та програми відновлення після війни.
Наразі перемовини продовжуються, і обидві сторони налаштовані оптимістично. Принаймні публічно про це заявляють.
«Ризики того, що домовленості не буде досягнуто, навряд чи матимуть вплив на країну найближчим часом. Обидві сторони бажають домовитися і завершити весь процес найближчим часом. Адже Мінфін розглядає вихід на ринки у наступні кілька років з новими запозиченнями», — прогнозує старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.
На його думку, шанси домовитися про реструктуризацію найближчими тижнями досить високі.
«Загалом настрій інвесторів позитивний, а МВФ дав чіткі орієнтири, які результати має принести реструктуризація: зниження боргу до 65% ВВП і витрат на його обслуговування — до 8% ВВП», — констатує співрозмовник РБК-Україна, додаючи, що головне зараз — узгодити умови не пізніше перших днів серпня. Повна ж процедура може завершитися пізніше.
Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій не виключає частковий дефолт через брак часу для завершення бюрократичних процедур. Проте це не повинно вплинути на ситуацію в країні за умови успішних перемовин з кредиторами.
Без міцної економічної бази у війні не перемогти (фото: Getty Images)
Позитивно налаштований щодо перспектив перемовин про реструктуризацію голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На його думку, іншого шляху для сторін, ніж домовлятись, немає.
«Всі розуміють, що війна продовжується. Україна 60% свого бюджету витрачає на сектор безпеки і оборони, і не зможе собі дозволити обслуговувати цю частину державного боргу. Бо якщо взяти тільки єврооблігації, то у найближчі 4 роки (2024-2027) ми маємо виплатити близько 13,5 млрд дол. відсотків і тіла кредиту, в тому числі у 2024 році – 4,5 млрд дол. Перші виплати мають бути вже у вересні 2024 року. Таких коштів немає у бюджеті, як би не хотілось цього кредиторам. І, звісно, вони це також розуміють», — пояснює ситуацію Гетманцев у своєму публічному Телеграм-каналі.
Тому, переконаний політик, в будь-якому випадку угода про реструктуризацію буде досягнута. Питання лише в тому, чи це буде повноцінна реструктуризація — зі списанням значної, не менше половини, основної частини боргу, суттєвим подовженням строків обігу нових випусків, і символічними поступками для кредиторів у частині обслуговування, про яку сторони домовляються зараз, чи це буде продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні два роки.
«Щодо дефолту — я не виключаю, що сторони через брак часу можуть фізично не встигнути зафіксувати угоду вчасно 1 серпня, а зроблять це, наприклад, 1 вересня. В такому випадку це може бути певним чином відображено рейтинговими агентствами як технічний дефолт. Але, знову ж таки, принципово нічого не змінюється. Ніякого повноцінного дефолту не буде, як його не було ці майже 2,5 роки повномасштабної війни», — переконує Гетманцев.
Водночас, варто розуміти, що боргові перспективи України і доля більшої частини зовнішнього боргу, зокрема перед офіційними кредиторами, вирішуватиметься після війни.
Нагадаємо, міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно заявив, що Україна підготувала інноваційну пропозицію щодо реструктуризації заборгованості за суверенними єврооблігаціями перед приватними тримачами боргу, яку підтримують МВФ та офіційні кредитори.
Источник: www.rbc.ua