ЄС вдвічі переоцінив свої можливості з виробництва снарядів для України і передає їх з запізненням
Європейський союз, ймовірно, вдвічі перецінив свої потужності з виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм для України, до того ж обіцяні боєприпаси приходять до України зі значним запізненням, повідомляють проєкт Радіо Свобода «Схеми»
«Журналісти опитали виробників та покупців боєприпасів, урядовців, політичних радників і військових експертів у країнах-членах ЄС та в Україні, та з’ясували, що європейські виробники в змозі виготовити приблизно вдвічі менше боєприпасів, ніж заявляють в Брюсселі, та, що станом на червень 2024 року ЄС надав Україні вдвічі менше снарядів, ніж обіцяв, ще й зі значним запізненням».
У березні 2024 року Єврокомісія заявила, що європейські потужності з виробництва 155-мм снарядів ще у січні сягнули 1 мільйона боєприпасів на рік. Тоді ж повідомлялося, що європейська оборонна промисловість зможе наростити потужності з виробництва боєприпасів до 2 мільйонів снарядів на рік до кінця 2025 року.
Однак високопоставлений представник європейської збройової промисловості на умовах анонімності повідомив, що нинішня спроможність і досі становить лише третину від цієї цифри.
«Це (європейська виробнича спроможність – ред.) беззаперечно менше від 500 тисяч снарядів на 2024 рік. Ось такі вони, спільні потужності. Це дуже далеко від 1,4 мільйона або 1,7 мільйона, про які казали Боррель і Бретон…
Це дуже погана ідея – переконувати себе в тому, що ми маємо втричі більші виробничі потужності, та ухвалювати рішення, виходячи з цього. А потім може раптом виявитися, що з заводів нічого не виходить, і ви не можете забезпечити (снарядами – ред.) Україну та альянс НАТО», – заявив він.
Журналісти кажуть, що цю інформацію підтверджують і два інших поінформованих джерел в індустрії, а також високопосадовці у ЄС та Україні, з якими вони спілкувалися у червні.
Пряма мова співрозмовника обізнаного щодо артилерійського виробництва Словаччини: «Твердження лідерів ЄС про досягнення заявлених виробничих потужностей до кінця цього року не є обґрунтованими. Зростання виробництва по всій Європі відстає, і нинішня загальна потужність сягає близько 580 тисяч одиниць на рік».
Подібні оцінки дають Міноборони Естонії (у публічному звіті відомства від грудня 2023 року, виробничі потужності ЄС оцінюються приблизно в 600 тисяч снарядів на рік) та німецький виробник Rheinmetall (у внутрішньому документі компанії від січня 2024 року, який отримали журналісти, йдеться про те, що усі західноєвропейські виробники зброї разом станом на початок року можуть виробляти близько 550 тисяч снарядів на рік).
У Європейській комісії на прохання про коментар заявили, що їхня оцінка європейських виробничих потужностей ґрунтується на «фактах» і «бере до уваги поточні інвестиції» в індустрію.
Однак журналістський консорціум, в який увійшли «Схеми» (український проєкт Радіо Свобода), німецький Die Welt, чеський Investigate.CZ, польські Vsquare та Frontstory.PL, фінський Iltalehti, словацький Ján Kuciak Investigative Centre, нідерландський The Investigative Desk та естонський Delfi Estonia, з’ясували що невідповідність обіцянок і затримки є.
Причинами повільного нарощування європейських потужностей з виробництва боєприпасів співрозмовники видань назвали всесвітній дефіцит пороху і вибухових речовин, а також нестачу коштів для фінансування промисловості, оскільки влада західних країн неохоче підписує з індустрією довгострокові контракти.
Затримки надходження боєприпасів до України високопоставлені співрозмовники видань в урядах та збройовій галузі ЄС, пов’язують бюрократією та повільністю ЄС.
А однією з причин скорочення обсягів постачання боєприпасів називають невідповідну оцінку ЄС власних виробничих потужностей.
Проєкт нагадує, що Україна й самостійно закуповує боєприпаси за обмежені кошти, а в другій половині 2024 року планує розпочати власне серійне виробництво 155-мм снарядів, які дуже необхідні для стримування російської агресії. Але міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін вважає, що самотужки Україна ніколи не зможе задовольнити внутрішню потребу у боєприпасах.
Міністр оборони України Рустем Умєров каже, що Сили оборони нині потребують 200 тисяч снарядів на місяць. Але, за словами Камишіна, «весь вільний світ не може задовольнити цю потребу».
Нині європейські виробники зброї намагаються наростити потужності. Німецький Rheinmetall у червні 2024 року підписав з уряд Німеччини угоду найбільшу в історії компанії суму − 8,5 мільярдів євро. Згідно з німецьким урядовим документом, який «Схеми» отримали в межах журналістського консорціуму, компанія має поставити понад 2 мільйони снарядів 155-мм калібру кільком європейським країнам до 2030 року.
Однак журналісти наголошують, що не всім європейським виробникам боєприпасів вдається отримати такі ж великі урядові замовлення, як Rheinmetall. Наприклад, фінсько-норвезька державна збройова компанія NAMMO каже, що має лише короткострокові контракти на кілька років вперед.
При цьому NAMMO ризикує інвестувати в розширення потужностей і планує потроїти виробництво 155-мм снарядів на своєму заводі у фінському місті Састамала до 2026 року, хоч поки й не отримувала замовлень на цю додаткову потужність. Повідомляється, що лише у свої фінські об’єкти компанія вкладе 200 мільйонів євро.
Інші опитані журналістами європейські виробники також стверджують, що поступово нарощують інвестиції у власні потужності, попри нестачу державних контрактів.
Чеська STV Group планує інвестувати у виробництво 40 мільйонів євро протягом наступних двох років. MSM Group зі Словаччини стверджує, що інвестує 100 мільйонів євро в нарощування виробництва. KNDS France інвестувала 300 мільйонів євро або 20% свого доходу у «воєнну економіку».
«Водночас, хоча NAMMO, Rheinmetall та MSM і стверджують, що збільшили виробництво боєприпасів, це часто стосується лише гільз або снарядів. Повні ж артилерійські постріли також містять вибухову речовину, підривник та метальний заряд. Доступ до цих дефіцитних компонентів є проблемою, що стоїть на заваді нарощуванню виробництва боєприпасів по всьому західному світу», − пишуть журналісти.
Французький виробник вибухівки Eurenco – європейський лідер у цій галузі, клієнтами якого є ті ж Rheinmetall, KNDS France і MSM – повідомив може виробити модульних зарядів (вибухова суміш, яка виштовхує снаряд з гільзи та каналу ствола) для пів мільйона артилерійських снарядів у 2024 році.
Не вистачає в Європі і необхідних для створення боєприпасів порохів та тротилу.
Також журналісти акцентують − навіть якщо ЄС досягне обсягів у 1,7 мільйона снарядів до кінця 2024 року, то це однак становитиме лише половину від потужності російського виробництва артилерійських боєприпасів, яка сягає 4-4,5 мільйона на рік.
До всього цього треба враховувати те, що не всі снаряди, вироблені в ЄС, направляють до України. Частину європейські країни залишають для себе. Це потрібно, щоб поповнювати власні запаси (після того, як вони віддають Україні те, що мали) і щоб виконати вимогу НАТО щодо наявності достатньої кількості снарядів на своїх складах для 30 днів можливих бойових дій високої інтенсивності.