Страх та ненависть у ЦНАПі або як оновити дані
Якщо ви проживаєте у місті Києві і зрання спостерігаєте величезні черги, то біля місця вашого проживання знаходиться Центр надання адміністративних послуг. Причина в тому, що ЦНАПи стали одним із місць, де чоловіки призовного віку можуть оновити свої дані після ухвалення закону про мобілізацію і підвищення адміністративних штрафів за порушення ведення військового обліку. Чоловіки віком від 18 до 60 також мають можливість це зробити безпосередньо у Територіальних центрах комплектування або за допомогою застосунку "Резерв+".
Про свій досвід оновлення даних у ЦНАПі розповідає кореспондент "Українських Новин".
У нашому житті ми робимо багато помилок, при чому дуже очевидних. Саме такою помилкою була моя ідея прийти в ЦНАП у суботу через 20 хвилин після його офіційного початку роботи. Вхід до адмінбудівлі оточували вже на той час більше сотні людей. Був присутній процес самоорганізації - люди записували себе у чергу "на вулиці" на папірці, де вказували номер черги та ПІБ. І саме у такому порядку треба було очікувати свою чергу до видачі "талончина" на чергу безпосередньо у ЦНАПі. Записавши себе номером після сотого я продовжував очікувати на вулиці, щоб потрапити у Центр надання адмінпослуг. Але через деякий час виявилось що кількість "талончиків" обмежена до 40 і співробітники порекомендували прийти вже у понеділок для оновлення даних, тим хто хто не увірвав "щасливий білет".
Їх рекомендація виявилась корисною, також корисним виявився мій суботній досвід, адже в цей раз я прийшов ще до початку роботи ЦНАПу. Тому в чергу "на вулиці" я потрапив під номером №86. Кількість "талончиків" збільшилася з 40 до 100, тому можливість оновити дані для мене стала відкритою. Але, на жаль, цей понеділок виявився 8 липня, коли РФ провела масовані обстріли балістикою столиці, Дніпра та Кривого Рогу.
Близько 9 ранку "вулична" черга поступово почала перетікати в чергу по "талончику". Відповідний процес був доволі швидким. Усі по черзі підходили до рецепції і отримували свій талон. Хоча по вуличній черзі я був 86, але отримав талон під номером 89. Для обслуговування саме "оновлювачів даних" було передбачено два місця у одній великій залі. Після цього почалось найдовше очікування своєї черги у стилі "походу до лікаря" у поліклініці. Затягували тривалість очікування різні фактори, як і внутрішні, так і зовнішні. Зокрема, під кінець 9 години ранку почалася повітряна тривога, під час якої ЦНАП очевидно не працював. До того ж відбувся один із наймасованіших обстрілів Києва за останній час, саме у цей день росіяни влучили у найбільшу дитячу лікарню "Охматдит". Вибухи у столиці змусили постійно змінювати своє місце дислокації з черги на укриття.
Немалу кількість часу зайняло те, що "лягала" система оновлення даних. Через що черга застрягла на 56 номері більше ніж на годину. Будучи 89 номером така перспектива не надавала натхнення. Але своєї черги я зміг дочекатися, за 20 хвилин до закриття ЦНАПу, тобто до 18:00, я потрапив у скляний офіс, де дівчина за комп’ютером вже втомленим голосом задавала питання. Мій "приписний" виявиявся непотрібним, адже для поновлення даних потрібен був тільки паспорт та ідентифікаційний код. Серед нових даних, які треба було повідомити: номер телефону (в тому числі, щоб прийшов код підтвердження для адміністратора) та місце проживання (не місце реєстрації, хоча у багатьох вони співпадають). Сам процес оновлення забрав мало часу, найдовше ми очікували поки підгрузиться "Військово-обліковий документ". Напевно тому нас у ЦНАПі попереджували, що оформлення однієї людини займає від десяти до сорока хвилин.
Головна проблема – це витрачений час. Не кожен буде у захваті витратити майже 10 годин на те, щоб отримати необхідний папірець. Попри це, враховуючи весь ажіотаж навколо, зробити це все ж таки можливо.