Серед 133 "заброньованих грантоотримувачів" - переважно іноземні організації, лише 21 ГОшка і стільки ж
В Переліку представництв донорських установ, виконавців міжнародної технічної допомоги зі 133 організацій, працівники яких повністю заброньовані від мобілізації, переважну більшість складають українські представництва іноземних компаній і організацій – 86 пунктів. Також до переліку потрапили лише 21 з сотень українських «грантових» громадських організацій, 6 благодійних фондів і 20 комерційних підприємств та компаній.
Про це йдеться в пакеті документів, отриманих «Українськими Новинами» за запитом в Кабінеті міністрів України після резонансу, викликаного повідомленнями ЗМІ про бронювання урядом від мобілізації українських «грантоїдів».
В КМУ надали у відповідь на запит щодо Наказу Державного секретаря КМУ від 21 червня 2024 року, що викликав резонанс, разом із «Переліком представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення». А також актуальний на сьогодні з урахуванням всіх останніх змін та доповнень текст базової постанови про порядок бронювання військовозобов’язаних, з усіма формами та додатками.
Вказана категорія «бронювання» інстальована в пункт 9 Постанови. Вона віднесена до безпосередньої сфери відповідальності КМУ. І дійсно організації з цієї категорії теоретично можуть бронювати всіх своїх військовозобов’язаних. На відміну від співробітників органів прокуратури, поліції, або ДСНС, де чітко передбачений ліміт броні в «50% від загальної кількості військовозобов’язаних», тут використане формулювання «Не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню».
Друге відкриття – список «заброньованих» громадських організацій, які отримують донорські кошти, цим Переліком не обмежується. Паралельно існує категорія «Товариство Червоного Хреста України, інші українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення». Але ця категорія відноситься вже до сфери відповідальності не Уряду, а Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Переважну частину переліку – 86 зі 133 пунктів, або 65% - складають іноземні організації та установи. Зрозуміло, мова йде не про іноземних фахівців, а про громадян України призовного віку, які працевлаштовані або мають трудові відносини з цими організаціями. Сюди не включаються дипломатичні установи чи представництва міжнародних організацій, «бронювання» яких віднесено до сфери МЗС, а також ті ГО, які потрапили до сфери «бронювання» Мінреінтеграції.
В Переліку – організації зі США, Великобританії, Канади, Японії, країн ЄС – від потужних американських ІРІ та НДІ, до невеликих, які в тому чи іншому вигляді надають донорські кошти для відбудови України та програм розвитку громадянського суспільства. Деякі з них потрапили до Переліку двічі: окремо українським представництвом материнської іноземної організації і окремо українською самостійною юрособою, яка входить до мережі – як, наприклад, Інтерньюс Нетворк, США (пункт 55) та Громадська організація «Інтерньюз-Україна» (пункт 23).
Включені до Переліку 6 українських благодійних фондів. Це благодійна організація «Благодійний фонд «Право на захист» (який при наявності в назві «благодійний фонд» насправді є потужною ГО з окремими програмами), «Альянс громадського здоров’я», «Український жіночий фонд», «Фонд східна Європа» та специфічні Національний фонд досліджень України та Український фонд соціальних інвестицій.
Суто ГО в Переліку 20. Серед них як старі та розгалужені мережі – «Опора», «Трансперенсі Інтернейшл Україна», «Українська Гельсінська спілка з прав людини» - так і вузькоспеціалізовані. Як то «Всеукраїнська Аграрна Рада» або «Підтримка діяльності Ради бізнес-омбудсмена».
Деякі з них не є грантовими ГО в буквальному розумінні. Як, наприклад, асоціація «Енергоефективні міста України» (пункт 9). Це створена місцевими органами влади організація з револьверним фондом для реалізації в містах програм енергоефективності. В правління асоціації теж входять виключно мери великих та середніх міст. Або заснована провідними технічними вишами України під конкретні завдання Асоціація користувачів Української науково-освітньої мережі «Уран» (пункт 10).
По деяких з них важко навіть спробувати порахувати кількість «заброньованих» учасників ГО, оскільки незрозуміло, хто саме буде включено до списків. Як, наприклад, «Асоціація енергетичних аудиторів України» (пункт 19). Це ГО з невеличким штатом співробітників. Але до асоціації входять всі енергетичні аудитори України, чисельність яких вже понад пів тисячі.
Деякі організації увійшли до Переліку двічі – окремими частинами. Так, після резонансу президент Київської школи економіки (KSE) Мілованов пояснював, що під «бронь» потрапляють не викладачі школи, а фахівці існуючого при школі дослідницького інституту. Насправді ж, в переліку окремо присутні і ГО «Інститут Київська школа економіки» (пункт 22), і приватна установа «Університет «Київська школа економіки» (пункт 96).
Різні і сфери прикладання зусиль цих ГО. Від економічних та суспільно-політичних стратегій до гастротуризму.
Окрім вищезгаданих ГО до Переліку потрапили «ДІКСІ ГРУП», ІСАР «Єднання», «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», «Українська Академія Лідерства», УНЦПД, «Центр демократії та верховенства права», «Центр економічної стратегії», «Центр політико-правових реформ», «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», «Фонд архітектури реформ в Україні».
Особняком в Переліку стоїть державна установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (пункт 42). Ймовірно, для неї не знайшлося місця в списках за іншими численними категоріями «бронювання».
Найскладніша ситуація – з комерційними підприємствами, які потрапили до Переліку. За замовчуванням, припускається, що ці структури беруть участь в реалізації програм технічної допомоги. Але по більшості з них знайти у відкритому доступі інформацію про якість великі гранти технічної допомоги не вдається. А спеціальні програми можуть проходити під грифом обмеження інформації.
Потрапили до переліку два міських підприємства теплокомуненерго – з міст Дніпро та Кривий Ріг. Чому з усіх міст були відібрані саме ці два, у тексті наказу не пояснюється. Малоймовірне отримання пояснень щодо технічної допомоги для корпорації «Укратомприлад».
Приватна фірма «ГАРДЕ» з Житомирщини спеціалізується на геодезичних дослідженнях, але в переліку її сфер діяльності велике місце займають виробництво їжі та харчових продуктів і навіть «оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».
Увійшли до Переліку українські представники іноземних компаній: ТОВ «Айсі консулентен», ТОВ «Делойт і Туш», «Делойт енд Туш ЮСК», «Делойт Технологічні Послуги», «Міамото Інтернейшнл Україна», «Соджітз Авто Україна», «Ежіс Україна». Тут є компанія з будівництва очисних споруд «Акваполімер Інжиніринг», будівництва трубопроводів «ВІК ТЕХНОЛОГІЇ», оптової торгівлі машинами та устаткуванням «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» та екологічного консалтингу «СДМ Інжинірінг Україна». А також будівельні компанії та забудовники «КСМ-ГРУП», «Сан Сістемс Девелопмент», «АВЄГА» та «Ремс-Строй».
В той же час, отримати дані щодо чисельності військовозобов’язаних українців в організаціях з «Переліку представництв…» отримати не вдалося. В Кабміні фактично заявили, що таких зведених даних в них немає, наголосивши, що уряд «не є розпорядником інформації» яка потребує узагальнення та аналітичної обробки.
При цьому, як сама Постанова №76 від 27 січня 2023 року в чинній редакції передбачає в пункті 9, що «бронювання» саме цієї категорії відноситься безпосередньо до зони відповідальності Кабміну. Відповідно до додатків до постанови, кожна з організацій ще до включення в Перелік подає повний список своїх військовозобов’язаних та звіт щодо бронювання. Ці списки проходять затвердження у великому переліку відомств. Пункт 14 Постанови передбачає складання органами влади щоквартальних звітів зі зведенням даних кількості заброньованих по кожній категорії, які потім передаються до Мінекономіки як координуючої структури. Тобто, дані по кількості заброньованих за «Переліком представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення» мають бути в узагальненому вигляді у формі звітів як мінімум в Секретаріаті КМУ (орган, до чиєї зони відповідальності відноситься ця категорія) та Мінекономіки (координуючий орган).