Архетип
АРХЕТИП (старогрец. archetypos “початкова модель”)Англ.: archetype; нім.: Archetyp; ісп.: arquetipe; франц.: archétype.
1. У психології Юнґа архетип це – сукупність здобутих та універсальних звичок уявного світу людини. Архетипи виконують не останню роль у колективній підсвідомості й виявляються на рівні свідомості індивідів та народів у їхніх мріях, фантазіях та символах.
Літературний критик Фрай (Frye, 1957) використав це поняття для розкриття(поза поетичною творчістю) сукупності міфів за їхнім походженням у колективному світосприйнятті. Це поняття дає змогу знаходити сліди повторюваних образів як свідчень досвіду та творчості людини (помилка, гріх, смерть, прагнення сили і т.п.).
2. Типологічне вивчення драматичних дійових осіб показує, що певні фіґуривідштовхуються від інтуїтивно-міфічного світосприймання людини і звертаються доуніверсальних комплексів або універсальної поведінки. Отже можна говорити про Фауста, Федру та Едіпа як про архетипних дійових осіб. Такі персонажі відкривають можливості розширення меж окремих ситуацій (залежно від драматургів) з метою осягнення універсальної архетипної моделі. Архетипом може бути тип дійової особи, особливо узагальненої й повторюваної у творі, епосі чи всіх літературах таміфологіях.Літ.: Jung, 1937; Slawinska, 1985.