Біомеханіка
Англ.: biomechanics; нім.: Biomechanik; ісп.: biomecanica; франц.: biomécanique.
Застосування механіки до тіла людини. Мейєрхольд вживає цей термін для опису методу тренування актора, базуючись на моментальному виконанні завдань, які “продиктував йому ззовні автор, режисер. [...] У міру того, як завдання актора стаєреалізацією специфічної мети, його виражальні засоби повинні бути економнимидля забезпечення точності рухів, а це сприятиме якнайскорішому осягненню мети”(Meyerhold, 1969 : 198).
Біомеханічна техніка належить до інтроспективно “інспірованого” методу, тобто методу “автентичних емоцій” (ibid., 199). Актор розглядає роль немов ззовні, а потім інтуїтивно схоплює її. Біомеханічні вправи готують актора до фіксації жестів упозиціях з максимальною концентрацією ілюзій руху, вираження ґестусу та трьохстадій ігрового циклу (інтенція, реалізація, реакція).
Літ.: “Drama Review”, 1973; Mеyerhold, 1963, 1969, 1983, 1975, 1980; Brawn, 1995.