Шукаємо смак Нового року або від столу до столу, від країни до країни. Історія про вареники і пампухи - Україна

Те, що ліплять разом. І те, що ділять порівну.

Українське свято завжди було про спільність, а не про показ.

Сенс і сучасний контекст

Сьогодні Україна святкує Різдво разом із Європою - 25 грудня. І святковий стіл змінюється: він стає менш обрядовим, але не менш теплим.

Вареники і пампухи залишаються, бо вони не прив‘язані до календаря -
вони прив‘язані до дому.

Вареники - їжа, яку ліплять разом

Вареники - універсальна українська страва.
Начинка змінюється, форма лишається.

Картопля, капуста, сир, вишня - кожна родина збирає свій стіл, але всі впізнають один жест: ліпити разом.

Це їжа без поспіху. Їжа розмов.

Пампухи - святкова крапка

Пампухи - легкі, дріжджові, з начинкою або без. Їх смажать узимку,
коли дім наповнений теплом.

Вони з‘являються наприкінці - як знак, що свято вдалося.

Пампухи не зберігають. Їх їдять одразу.

Інгредієнти і ринковий контекст

Борошно - базовий продукт українського ринку. Воно формує основу домашньої кухні і святкової випічки.

Картопля, капуста, сир - локальні інгредієнти, які завжди були доступними.

Олія (раніше смалець) і цукор - продукти зимового піку, коли смаження і випічка стають частиною свят.

Вареники і пампухи - приклад того, як проста комбінація інгредієнтів стає культурною мовою.

Коротко про техніку

Вареники:

• еластичне тісто


• щільна начинка


• варіння без переварювання

Пампухи:

• живе дріжджове тісто


• добре прогріта олія


• швидка подача

"Свято - це не дата. Це коли разом".

Вареники і пампухи - український спосіб сказати: ми вдома, і це наш стіл.

Ми пройшли через континенти, традиції, символи й ринки, і повернулися до простого. До свого.