Енергоатом купує у Westinghouse обладнання на $500 млн для атомного енергоблока. Що відбувається
У розпал війни «Енергоатом» домовляється з американською Westinghouse про будівництво нового атомного енергоблока на Хмельницькій АЕС. Коли почнеться будівництво – невідомо, але держкомпанія вже домовилась про придбання виготовленого у 2013-2017 роках обладнання за $500 млн. Куди поспішає «Енергоатом» та чи потрібен Україні новий атомний енергоблок?
Президент «Енергоатома» Петро Котін з 2021-го домовляється про побудову на Хмельницькій АЕС двох атомних енергоблоків за технологією АР з американською Westinghouse. Здавалось би, це дуже далека перспектива з огляду на війну та фінансовий стан «Енергоатома». За 2022 рік виручка компанії – 134,2 млрд грн, збиток – майже 9 млрд грн, за даними YouControl.
Проте наприкінці грудня Westinghouse став переможцем тендеру «Енергоатома» на закупівлю обладнання для будівництва нового пʼятого атомного реактора Хмельницької АЕС. Ціна угоди – $437,5 млн, або 16,4 млрд грн, свідчать дані Prozorro. Йдеться про вже виготовлене обладнання, свідчать опубліковані документи. Детальні умови угоди засекречені через комерційну таємницю.
Найімовірніше, це реактор, парогенератори та інше обладнання, виготовлене у 2013-2017 роках для непобудованої атомної електростанції у Південній Кароліні, США, припускає Михайло Шустер, колишній директор із закупівель «Енергоатома». Westinghouse досі не повідомив про угоду на своєму сайті.
«Енергоатом» ще не сплатив кошти, повідомила пресслужба у відповідь на запит Forbes. Компанія розрахується «відповідно до законодавства та за наявності й доступності джерел фінансування». Джерела – кошти «Енергоатома», іноземних банків і фінустанов, йдеться у повідомленні.
Угода на майже $500 млн – це лише перша закупівля в рамках домовленостей з Westinghouse. «Енергоатом» планує побудувати девʼять атомних реакторів за технологією Westinghouse. Будівництво нового пʼятого енергоблока ХАЕС потужністю 1,1 ГВт «Енергоатом» оцінює у $5 млрд.
Для порівняння, в Україні 15 атомних енергоблоків загальною потужністю 13,9 ГВт, у тому числі шість енергоблоків нині окупованої Запорізької АЕС загальною потужністю 6 ГВт.
Більшість українських енергоблоків АЕС побудовані у 1970-80 роках, два найновіші – у 2004-му. Проєктний строк роботи українських енергоблоків – 30 років, але в «Енергоатомі» розраховують, що блоки працюватимуть 60 років завдяки продовженню строків експлуатації.
Україні потрібні нові атомні енергоблоки на заміну старим, підтверджує ексміністр палива та енергетики Іван Плачков. «Енергоатом» будуватиме нові енергоблоки в рамках енергостратегії до 2050 року, повідомила Forbes пресслужба держкомпанії. Ця стратегія – засекречена.
Що мав зробити «Енергоатом» перед угодою на майже $500 млн і чому співпрацює саме з Westinghouse?
Передчасна угода
Підготовка до будівництва атомного енергоблока дуже забюрократизована. Що треба зробити для початку будівництва АЕС з реакторами АР1000, описала колишня членкиня колегії Держатомрегулювання Ольга Кошарна на сторінці у Facebook:
- Розробити техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), погодити з ДІЯРУ, ЦОВВ та отримати постанову уряду.
- Проконсультуватися з сусідніми державами за Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
- Розробити законопроєкт про розміщення, проєктування та будівництво енергоблока АЕС.
- Спроєктувати реакторну установку.
- Отримати дозвіл від Держатомрегулювання на будівництво.
- Підготувати майданчик, вирити котлован, залити фундамент.
Ці етапи можуть тривати близько семи років, вважає Кошарна. «Нічого з цього не зроблено, – зазначає Шустер. – Тобто «Енергоатом» грубо порушив законодавство України, норми і правила будівництва АЕС».
ТЕО має відповісти на питання: за скільки вдасться повернути інвестиції, як новий енергоблок повпливає на іншу генерацію, які основні інженерні рішення треба застосувати, які компанії постачатимуть обладнання, чи можливо збудувати АЕС на майданчику, пояснює Шустер. На розробку ТЕО може піти близько двох років, каже Микола Штейнберг, колишній головний інженер Чорнобильської АЕС.
В пресслужбі «Енергоатома» підтвердили, що компанія не має затвердженого ТЕО. «У грудні 2023 року «Енергоатом» завершив розробку ТЕО для п’ятого і шостого енергоблоків ХАЕС з реактором АР1000 та направив його на розгляд уряду», – йдеться у повідомлені держкомпанії. Також в компанії визнають необхідність закону: будівництво планують почати одразу після його ухвалення.
Перспективи масштабного атомного проєкта
Чому «Енергоатом» купує обладнання саме у американської Westinghouse? Це багаторічний партнер «Енергоатома», а технологія АР1000 – одна з найпрогресивніших, дозволяє підтримувати системи безпеки навіть у разі блекаутів і відсутності дизель-генераторів або інших систем живлення, повідомляє пресслужба «Енергоатома».
При розробці реактора АР1000 Westinghouse застосувала новітній підхід: створення обладнання модулями, щоб збирати його на будівельному майданчику. Це мало пришвидшити і здешевити будівництво. Окрім Westinghouse, великі сучасні атомні реактори виготовляють французька EDF, корейська Korea Electric Power Corporation, китайська China General Nuclear Power Corporation.
Де побудували атомні реактори АР1000
Westinghouse розробила водо-водяний ядерний реактор AP1000 у 2005 році. Це – потужніший аналог попереднього реактора AP600. Перевагою реактора мала бути більша безпека, зниження вартості, новітня модульна технологія зборки.
Перший реактор AP1000 почали будувати у 2008 році у Китаї, у Саньмень. Енергоблок ввели в експлуатацію за 10 років, у 2018-му.
Нині працюють п’ять енергоблоків АР1000, за даними Westinghouse: чотири – у Китаї, по два – на АЄС Саньмень і Хайян. Ще один – на станції Воґтль у США.
Westinghouse заявляла строк будівництва – три роки, врешті енергоблок у США (Воґтль) збудували за 10 років (2013-2023). Вартість будівництва двох енергоблоків АР1000 спочатку оцінювали у $12 млрд, згодом вона зросла майже утричі (до $34 млрд), а другий енергоблок ще не завершили.
Ще п’ять енергоблоків AP1000 будуються, за даними Westinghouse.
Читати більше Згорнути
Westinghouse останні роки у складному становищі: компанію весь час перепродають, щоб зберегти ім’я, каже Штейнберг. З 1999-го ядерний бізнес Westinghouse чотири рази змінив мажоритарних власників.
Дві американські компанії – Управління громадського обслуговування Південної Кароліни, відоме як Santee Cooper, і комунальна South Carolina Electric & Gas (SCE&G) – замовили проєкт АЕС у Південній Кароліні з реакторами АР1000 у 2008-му.
При будівництві зіткнулися з низкою проблем, через які терміни будівництва переносились, а бюджет збільшився майже вдвічі, до $22,9 млрд, писав Reuters з посиланням на розрахунки Morgan Stanley. У 2017-му замовники енергоблоків для Південної Кароліни згорнули проєкт. Westinghouse оголосила про банкрутство.
За мировою угодою з Santee Cooper Westinghouse мала домовитись про продаж виготовленого протягом 2013-2017 років обладнання. Восени 2021-го Котін приїжджав оглянути його. «Повний комплект деталей до реакторного острова є, – казав тоді Котін. – Це дозволить значно скоротити терміни будівництва, бо не треба буде витрачати час на виробництво цього обладнання».
Крім цього, обладнання, яке з 2017 року зберігається на складах у Південній Кароліні, могло обійтись «Енергоатому» дешевше нового, зазначає Шустер.
Чи вдасться «Енергоатому» звести п’ятий енергоблок ХАЕС? «Це чергова голосна заява, не більше», – переконаний Плачков. У «Енергоатома» немає $5 млрд на будівництво енергоблока, каже він.
Можливо, будівництво буде оплачено з заарештованих на Заході російських грошей, допускає Шустер. Якщо проєкт не буде реалізовано, «Енергоатом» і Westinghouse понесуть репутаційні ризики, повідомляє він. Умови угоди засекречені, обов’язки «Енергоатома» та санкції за їхнє невиконання – невідомі.
Будувати атомні енергоблоки в умовах невизначеності через війну – сумнівний підхід, каже Шустер. Незрозуміло, чи Україні після війни знадобиться така потужність, додає Шустер. Розрахунок на експорт, за його словами, теж ризикований, адже ЄС активно нарощує потужності відновлювальної енергетики.