Роботу з повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва України слід починати вже зараз – Інститут аграрної економіки
Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:
від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).
У розрізі видів сільськогосподарської техніки, зазначив Олександр Захарчук, найбільші втрати припадають на:
сільськогосподарські трактори – близько 30,0 тис. одиниць;
комбайни – 2,5 тис. одиниць;
сівалки – 11,0 тис. одиниць;
плуги – 8,7 тис. одиниць.
Науковці Інституту аграрної економіки визначили основні шляхи повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва, спрямовані на подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України. Серед них, зокрема:
створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інвестицій у розвиток та відновлення виробництва вітчизняної техніки, організація спільних підприємств для виробництва інноваційної, високопродуктивної та екологічної техніки;
спрощення ведення бізнесу та дозвільної системи, скорочення бюрократичних процедур;
здійснення державою протекціоністської політики для обмеження імпорту неякісної техніки за демпінговими цінами через запровадження квот та підняття ставок мита;
відновлення державних програм, спрямованих на фінансування відбудови та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування;
стимулювання державою нарощення обсягів виробництва міні техніки;
залучення господарств населення та малих фермерських господарств до участі у державних цільових програмах розвитку аграрного сектору економіки;
створення режиму найбільшого сприяння для критичного імпорту техніки через механізм зменшення податкового тиску;
евакуація підприємств сільськогосподарського машинобудування та їх працівників із зони бойових дій, організація підготовки нових фахівців.
Реалізація низки заходів, спрямованих на виконання визначених завдань, сприятиме ефективному функціонуванню і розвитку сільгосппідприємств, а отже й зростанню результативності галузі й зміцненню продовольчої безпеки країни, підсумував Олександр Захарчук.
