Танкери почали змінювати курс в Ормузькій протоці після ударів США по Ірану

Щонайменше два нафтові супертанкери різко змінили свій курс в Ормузькій протоці, віддаляючись від Перської затоки. Це стало першою реальною ознакою того, що комерційне судноплавство реагує на зростання військової напруженості після ударів США по Ірану. Про це у понеділок, 23 червня, пише агентство Bloomberg, посилаючись на дані відстеження суден. Перша ознака зміни маршрутів

Згідно з даними моніторингу, порожні супертанкери Coswisdom Lake та South Loyalty, кожен з яких здатний перевозити по 2 мільйони барелів нафти, у неділю увійшли в протоку, але згодом розвернулися і попрямували на південь. Аналітики розцінюють такий маневр як типову реакцію на загострення безпекової ситуації.

Хоча після ізраїльських авіаударів 13 червня в регіоні вже спостерігалися перешкоди в роботі суднової електроніки, більшість нафтових і газових танкерів продовжували рух через протоку. Зміна курсу цих двох суден є першим чітким сигналом про можливе уникнення маршруту з боку перевізників.

Реакція судноплавної галузі

Власники суден та нафтові компанії уважно стежать за розвитком подій, оцінюючи ризики для морських перевезень. Міністерство судноплавства Греції вже випустило рекомендацію для своїх кораблів переглянути плани проходження через Ормузьку протоку та, за можливості, залишатися в безпечних портах до стабілізації.

Очікується, що деякі інші судна також можуть утриматися від входу в протоку, побоюючись можливих затримок у портах завантаження через високу напруженість у регіоні.

Економічні наслідки

Ринок вже гостро реагує на підвищені ризики. Ще до американських ударів прибутковість танкерних перевезень зросла майже на 90%. У неділю ввечері ставки фрахтових деривативів, які відображають очікувану вартість перевезень у майбутньому, різко підскочили, що свідчить про очікування подальшого значного подорожчання транспортування нафти.

Фрахт та страховка: як війна впливає на вартість морських перевезень

Коли морський маршрут стає зоною військового ризику, вартість перевезення вантажу різко зростає через два основні чинники: Ставки фрахту: Це базова ціна оренди судна для перевезення. У небезпечних умовах менше судновласників готові відправляти свої кораблі в такий регіон. Скорочення пропозиції суден при тому ж попиті призводить до стрімкого зростання вартості фрахту.

Військова страховка: Кожне судно та вантаж застраховані. При вході у зону, визнану зоною військового ризику, страховики застосовують додатковий страховий платіж (Additional War Risk Premium). У таких гарячих точках, як Ормузька протока, вартість цієї страховки може злетіти з десятків тисяч доларів до мільйонів за один рейс. Ці витрати перекладаються на замовника перевезення і, зрештою, на кінцевого споживача товару, наприклад, нафти. Чому це важливо

Маневри двох танкерів — це не просто незначний інцидент, а перший фізичний доказ того, що ринок сприймає загрозу конфлікту в Ормузькій протоці абсолютно серйозно. Це перехід від теоретичних ризиків до реальних збоїв в операційній діяльності.

Якщо інші судна наслідуватимуть цей приклад, це може призвести до «м'якої блокади» протоки, навіть без будь-яких військових дій з боку Ірану. Різке зростання вартості фрахту та страховки може зробити перевезення нафти з Перської затоки настільки дорогим, що це стане економічно невигідним. Це досягає схожого ефекту, що й військове перекриття, але без жодного пострілу.

Ця ситуація створює величезний тиск на країни-імпортери нафти та світову економіку загалом, змушуючи їх докладати максимальних дипломатичних зусиль для деескалації конфлікту, адже свобода судноплавства в Ормузькій протоці є одним із наріжних каменів глобальної енергетичної безпеки.