«Споживчий кошик»: як війна змінила харчові звички українців (дослідження)

Війна продовжує суттєво змінювати щоденні рішення українців — від того, що ми кладемо у кошик, до того, як визначаємо для себе «здорове життя». 56% опитаних зазначають, що їхній раціон змінився під впливом війни, що на 7 пунктів більше, ніж торік. Про це йдеться у дослідженні Gradus. Вплив війни

56% опитаних зазначають, що їхній раціон змінився під впливом війни, що на 7 пунктів більше, ніж торік. Головні чинники цих змін — зростання цін, психологічний стрес і наслідки атак, які впливають на побут і ритм життя. Для жінок та людей 55+ особливо відчутним є вплив емоційного виснаження та порушення сну — ці фактори сильніше впливають на регулярність харчування та вибір продуктів. Бюджет на продукти продовжує скорочуватися

Попри адаптацію до нової реальності, українці все ще змушені економити.

Частка тих, хто зменшив витрати на продукти, зросла з 67% до 72%. Найменше скорочують харчові бюджети мешканці Києва та Західного регіону, де рівень доходів традиційно вищий. Схід і Південь демонструють найбільшу економію.

На чому економлять?

Більшість респондентів намагаються обмежувати кондитерські вироби, снеки та делікатеси. Жінки частіше відмовляються від солодкого (54 %), водночас молодь менш схильна економити на алкогольних напоях (26 %).

Таким чином, українці свідомо спрощують споживання, зосереджуючись на базових продуктах і мінімізуючи «емоційні» покупки.

«Повномасштабна війна зробила харчування для українців не просто фізіологічною потребою, а частиною механізму виживання. Через їжу ми намагаємося впорядкувати життя, знайти стабільність і хоч якусь нормальність у щоденному стресі», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research.

Методика дослідження

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus.

Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18−60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.

Період проведення поля: хвиля 1 — 8 жовтня 2024, хвиля 2 — 9 жовтня 2025. Розмір вибірки: 1000 респондентів.