Десять років тому ЗСУ звільнили Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Рубіжне від проросійських бойовиків. Чекаємо на повторення історії
21 липня 2014 року місто Рубіжне Луганської області повернулось під контроль України. Наступного дня звільнили сусідній Сєвєродонецьк. А 24 липня організовані та озброєні Росією бойовики угруповання "ЛНР" покинули Лисичанськ. Міста були в окупації близько трьох місяців. Якби не повномасштабне вторгнення, міста святкували б день звільнення.
Українські Новини згадують, як відбувалося звільнення.
У 2014 році окупація всіх трьох міст починалася однаково: завезені з РФ політтехнологи організовували навколо себе місцеву владу та представників компартії, збирали проросійські мітинги та "народні дружини". Так званий "референдум" організовували, сподіваючись на те, що на сході України "все буде як у Криму".
Перший бій під Рубіжним відбувся 22 травня 2014 року. До міста підійшла колона українських військовослужбовців 30 механізованої бригади. Вони потрапили у засідку бойовиків біля мосту через Сіверський Донець. Окупанти розстріляли колону впритул.
Операція зі звільнення розпочалася в ніч на 21 липня. Бій тривав декілька годин. Зранку без бою українська колона військових зайшла у Рубіжне без бою. Наступною ціллю був Сєвєродонецьк.
22 липня українські військові атакували бойовиків угруповання "ЛНР" з боку Старої Краснянки та з боку Варварівки. У другій половині дня дві колони українських військових увійшли до міста. Там одразу почалося свято. У центрі Сєвєродонецька зібрався проукраїнський мітинг, розгорнули велетенський жовто-блакитний прапор, місцеві жителі вітали українських захисників та дарували їм квіти.
Звільнення Лисичанська, який знаходився на протилежному від Сєвєродонецька березі Сіверського Дінця, відбулося трохи пізніше — 24 липня. Якщо під час звільнення Рубіжного та Сєвєродонецька українські військові не зазнали втрат, то звільнення Лисичанська обійшлось дуже дорогою ціною — загинуло 15 українських військових.
За день до цього сили АТО розпочали наступ з метою звільнення міста, однак потрапила в засідку терористів. Там вже ховалися бойовики, які втекли зі звільнених напередодні міст. Бої тривали до вечора 24 липня. ) 20:30 цього дня міськрадою Лисичанська замайорів Державний Прапор України.
Міста були звільнено силами 95-та ОАеМБр, 24-та ОМБр, 51-ша ОМБр, БОП НГУ "Донбас".
Але у 2022 році всі три міста, як і більшість території Луганської області, знову потрапили під окупацію. Сєвєродонецьк, Лисчианськ та Рубіжне були зруйновані. Зараз — це територія окупації та беззаконня. У місті немає мобільного зв'язку та інтернету, жителі перебувають у постійному страху перед окупантами, квартири тих, хто виїхав, конфіскує окупаційна адміністрація, відсутнє медичне обслуговування, аптеки порожні, пропагандисти знімають "переможні" сюжети про "відновлення" міст на найменш постраждалих вулицях і запевняють: "Росія тут назавжди". Проте це не так. На Луганщині партизани чинять опір: передають розвідувальну інформацію Силам оборони України, підтримують місцевих жителів, роблять найголовніше для заручників — намагаються вижити і дочекатися звільнення міст.
Як повідомляли Українські Новини, на тимчасово окупованій території Луганської області гуманітарна ситуація досягла критичної межі. Росіяни обмежили гуманітарну допомогу в Лисичанську, у Сєвєродонецьку люди зароблять донорством крові, а в Кремінну через бої практично не завозять продовольчі товари.
Також на Луганщині колаборанти погрожують відбирати новонароджених дітей за відсутність паспорта держави-агресора Росії.
В окупованих у 2022 році населених пунктах Луганської області росіяни вимкнули мобільний зв’язок і встановлюють там таксофони.