Володимир Фесенко: Україна почала в Курській області свою СВО
Український політолог Володимир Фесенко вважає, що діями в Курській області країни-агресорки Росії Україна почала свою власну "СВО" (спеціальна військова операція — так росіяни називають війну проти України).
Про це Фесенко написав на своїй сторінці Facebook.
"Українська СВО в Курській області.
Бойові дії в Курській області викликали чималий резонанс і ажіотаж, причому, що можна сприймати парадоксально-іронічно, переважно в Росії. В Україні, як мінімум першу добу цих подій, спостерігалися тиша і спокій відносно ситуації в Курській області. Офіційні особи і досі не дають публічних коментарів на цю тему. Поки що ця інформаційна тактика працює дуже непогано, створює велику інтригу щодо подальшого розвитку подій в Курській області, і в той же час зберігає для української влади поле для політичного маневру в залежності від різних сценаріїв розвитку воєнної ситуації в цьому регіоні.
Тим не менш, виникає питання: а що взагалі відбувається в Курській області? Термінологія теж має значення. Навіть серед військових експертів розпочалися дискусії стосовно того, як визначити дії "нібито" української сторони. До речі, хто там наступає на Курщині? Явно це не Легіон "Свобода Росії" чи Російський добровольчий корпус. Якщо б це була їх піар-акція, ми б про це почули вже з перших метрів після того, як вони перетнули україно-російський кордон. А тут, очевидно, щось інше, більш масштабне і серйозне. Але оскільки офіційних коментарів і заяв української влади з цього приводу не має, можна давати простір для фантазії і конспірологічних припущень. Однак я цим займатися не буду. У мене не має офіційних обмежень. Я можу спокійно висловити свою суб’єктивну і приватну думку. Для мене те, що відбувається в Курській області, це українська СВО (спеціальна військова операція) для забезпечення наших оборонних інтересів в цьому регіоні. Українська сторона теж може мати амбіцію створювати "санітарні зони" на прикордонних територіях РФ.
Про замисел і цілі цієї української СВО знають лише ті, хто її планував. Та ще і зарано робити висновки. Операція продовжується.
Але дискусія, зокрема і серед військових експертів, вже почалася. Деякі західні ЗМІ повідомляють, що їхні військові експерти не дуже розуміють цілі цієї операції. На мій погляд, це нерозуміння зумовлено тим, що західні військові експерти виходять із класичної військової логіки та оцінки ресурсів воюючих сторін. За цією логікою Росія мала виграти вже в перші тижні повномасштабної війни проти України. За цією ж логікою Україна зараз має лише оборонятися. Тому західні та російські військові експерти в такому подиві від подій в Курській області. Але війна в Україні не завжди розвивається за звичною військовою логікою.
Швидше за все, ця операція задумана Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Це дуже схоже на його стиль. Дуже схожа — швидка, несподівана та нестандартна військова операція була проведена під керівництвом Сирського у Харківській області у вересні 2022 року. На адресу Сирського останнім часом було дуже багато критики, зокрема від славнозвісної депутатки Верховної Ради Мар’яни Безуглої. Сирському треба було нагадати про свій стратегічний потенціал. Ефектна військова операція — найкращий спосіб для цього. Здається, йому це вдалося. Тим більше, що Президент Зеленський дуже любить не лише ефективні, а й ефектні дії, зокрема військові. Думаю, не випадково, що тієї ж ночі, коли розпочався наступ ЗСУ в Курській області, було проведено ефектну диверсійну операцію ГУР (Головного управління розвідки) Міністерства оборони України на Тендрівській косі в Криму. Але важлива не тільки ефектність, а й рішучість, нестандартність і наступальність цих дій. Ми вже давно чекали чогось подібного.
Якщо говорити про суто військові цілі цієї операції, то ми можемо лише висловлювати припущення. Виходячи з коментарів військових експертів, основні версії виглядають наступним чином.
Цілком ймовірно, що ЗСУ хочуть зробити те саме, що зробили російські війська на півночі Харківської області — захопити певний прикордонний плацдарм на території противника. Одночасно промацується російська оборона на курському напрямі. Якщо вона виявиться слабкою, а у нас буде достатньо сил і резервів, то, можливо, ми побачимо більш активні наступальні дії у напрямку Курська та Курської АЕС. В Росії цього дуже побоюються, і напевно будуть значно посилювати оборону на цьому напрямі.
Деякі військові експерти вважають, що ця операція є превентивним ударом для того, щоб запобігти російському наступу, що готувався, на північ Сумської області. Ще одне можливе пояснення — ця операція мала відволікти для захисту Курщини російські військові резерви, які могли бути використані в Донецькій області та на півночі Харківської області. Якщо російська армія не отримає додаткові військові ресурси на Донецький і Харківський напрями, це також матиме значущий військовий ефект для нас.
У військової операції в Курській області важливий не тільки військовий ефект, а також політичні і соціально-психологічні наслідки.
Головний політичний ефект — це демонстрація перенесення активних бойових дій на територію РФ. У перший день навіть обмежених військових дій на Курщині Росія втратила контроль приблизно над 350 квадратними кілометрами своєї території. До речі, це більше, ніж нам вдалося відвоювати від час спроби минулорічного наступу на Півдні України. Як виявилося, до українського наступу на Курщині не були готові ні російська влада (як місцева, так і Кремль), ні російське суспільство. Реакція російських соціальних мереж та телеграм-каналів у перший день цієї операції була панічно-істеричною. Та й зараз в цьому менш контрольованому сегменті інформаційного поля РФ домінують негативні настрої щодо оцінки ситуації в Курській області.
У ході цієї військової операції перевіряється та оцінюється як реакція російського керівництва на атаку ЗСУ на територію РФ, так і реакція західних партнерів, насамперед США. Український наступ в Курській області — це ще й демонстрація американцям, що не треба боятися ударів по російській території. Це ще один спосіб переконання західних партнерів, що треба зняти обмеження для використання західної зброї на російській території. Вже очевидно, що західні партнери хоч і не одразу, але спокійно відреагували на дії українських військ, наголосивши, що Україна має право на захист, у тому числі і в такий спосіб як військові дії на території РФ. Це також вагомий політичний результат цієї операції, оскільки раніше з їх боку були застереження щодо можливості перенесення бойових дій на територію РФ.
Показово, що в США та ЄС відреагували після того, як стало очевидним, що реакція Путіна та російського керівництва на ситуацію в Курській області є дуже стриманою. Путін назвав це "масштабною українською провокацією" і не став офіційно оголошувати війну Україні, хоча до цього його закликали у російських соціальних мережах та телеграм-каналах. Тим більше, не йдеться про застосування проти України тактичної ядерної зброї, до чого також закликають Путіна найбільш агресивні прихильники війни проти України. Очевидно, що Путін не хоче піднімати градус нинішньої війни, посилювати її інтенсивність та гостроту. Це може призвести до неконтрольованих негативних наслідків і в подальших відносинах РФ із Заходом, і у розвитку внутрішньої ситуації в Росії. Здається, що іноді російський диктатор може бути не менш обережним, ніж Президент США Байден.
Найвірогідніша реакція Кремля — у Курську область направлять додаткові підрозділи російської армії та військову техніку, щоб вибити українські війська з території РФ. Можливі також демонстративні повітряні удари по великих містах України як акт відплати. Але такі удари й так регулярно трапляються.
Українська військова операція в Курській області може мати і певний внутрішньополітичний ефект. Досвід двох з половиною років війни проти російської навали свідчить, що саме військові успіхи Сил оборони України позитивно впливають на загальну суспільну атмосферу в країні. Всім нам дуже потрібно перервати чорну смугу невдач, проблем, розчарування, яка занадто затягнулася. Українська СВО на Курщині це як промінь надії для всіх нас. Ми можемо і вміємо наступати, і маємо боротися проти ворога там, де він не очікує, і так, як він не очікує. Ефективність саме таких дій мають зрозуміти і наші міжнародні партнери.
Якщо українському війську вдасться посилити і закріпити позитивні тенденції на фронті, то це безумовно посилить наші позиції на майбутніх мирних переговорах. Наступ у Курській області і можливі подібні дії в майбутньому є найкращим способом примусу Росії до мирних переговорів, перш за все до того, щоб Росія відмовилася від висування попередніх умов та ультиматумів на адресу Україну. Однак цей ефект скоріше на перспективу, ніж на сьогоднішній день.
Подальші військові дії в Курській області залежатимуть від того, скільки своїх військових ресурсів Росія задіє для протидії українському наступу, і який наступальний потенціал матимуть наші війська. Якщо у росіян буде велика перевага у чисельності військ та вогневій підтримці, то українські війська відійдуть на свою територію. Але якщо ЗСУ вдасться закріпитися на півдні Курської області, то цей плацдарм може бути використаний для подальшого тиску на Росію під час мирних переговорів, зокрема і для територіального розміну. Українські війська можуть відійти з цієї території у Курській області за умови, якщо російські війська відійдуть із півночі Харківської області.
На останок про деякі символічні деталі. В серпні 2000 року потонув російський атомний підводний човен "Курськ". Це був перший рік президентства Путіна. 2024 рік — і знов серпень, і знов Курськ", — написав Фесенко.