Україні загрожує масове закриття автошкіл

Процес отримання водійського посвідчення в українських автошколах, як і раніше, приховує чимало підводних каменів. При цьому в останні роки якість навчання неухильно знижується, а на початку 2016 року багато шкіл і зовсім опинилися на межі закриття, пише delo.ua. За даними Всеукраїнської асоціації автошкіл, станом на кінець 2015 року в Україні функціонувало понад 2800 автошкіл різних форм власності. З них без малого 60%, або приблизно 1600, — навчальні заклади, що належать Товариству сприяння обороні України (ТСО, колишнє ДТСААФ), Всеукраїнській спілці автомобілістів (ВСА) або створені на базі навчально-виробничих комбінатів та ПТУ. Решта — приватні автошколи, що працюють під власними брендами. Вийти на загальнонаціональний рівень і відкрити філії по всій країні змогли тільки ТСО та ВСА, а от серед “брендових” приватних закладів жодної всеукраїнської немає: найчастіше компанії обмежуються одним містом, і лише лічені приватні автошколи з числа великих мають філії в сусідніх населених пунктах, пише “ТОП-100. 500 найбільших компаній ринку послуг України”. В Києві найбільш розгалуженою мережею можуть похвалитися такі автошколи, як “Онега” (30 філій), “Сигнал” (16 філій), ТСО (вісім філій) і “Карат” (п’ять філій). Немає нових авто — немає учнів Криза останніх двох років позначилася помітним спадом продажів нових автомобілів, логічним наслідком чого стало зменшення кількості слухачів автошкіл. У 2015 році потік курсантів навіть за приблизними підрахунками скоротився наполовину, порівняно з попереднім роком. Цікаво, що частка корпоративних клієнтів автошкіл “прагне” до нуля. “Компанії роблять вибір на користь курсів підвищення кваліфікації водія з поглибленими тренінгами еководіння, захисного, контраварійного водіння”, — пояснює голова Всеукраїнського об’єднання автошкіл Ілля Щербина. Ну а ті, кому все ж потрібні водійські права, при виборі автошколи керуються, як і раніше, трьома критеріями: це популярність навчального закладу, відгуки про нього серед друзів і знайомих і, звісно, ціна. Нерідко автошколи приманюють низькою “рекламною” ціною, яка може суттєво відрізнятися від фактичної: швидко з’ясовується, що курсанту доведеться доплачувати за бензин для практичних занять. Так чинять, наприклад, в школах мережі ТСО. Автошкола в Україні давно є обов’язковою повинністю, без проходження якої не отримати водійське посвідчення, причому не важливо, чи вмієте ви до моменту навчання водити машину чи вперше побачили кермо. Тому, безумовно, переплачувати бажання немає. Але, мабуть, доведеться, бо вартість навчання в автошколах постійно зростає. Взяти, приміром, найпопулярнішу категорію “В” (легкові автомобілі повною масою до 3,5 тонн). Ще в 2012 році стандартний курс тривалістю 2,5 місяці коштував в середньому 2800 грн. Але вже в наступному році середня ціна зросла до 3500 грн, а зараз вона становить 4500 грн. Однак у доларовому еквіваленті картина прямо протилежна: вартість навчання по даній категорії впала з $350 в 2012 році до $180 в 2015-му. Прив’язка до “твердої” валюти не випадкова. Пальне, запчастини до шкільних автомобілів, комп’ютери для навчальних класів — все це дорожчає разом з девальвацією гривні. В підсумку сьогодні автошколи здебільшого працюють на межі рентабельності і тому всіляко намагаються скоротити операційні витрати. А це в першу чергу означає скорочення або навіть замороження програм оновлення навчального обладнання та автомобілів. Більше того — багато шкіл зараз намагаються зовсім відмовитися від власного транспорту – наймають на роботу інструкторів з водіння з власними автомобілями. При цьому витрати на амортизацію техніки лягають на плечі самого інструктора. “Автошколи знизили доходи до мінімуму, що не може не позначитися на якості надання послуг”, — визнає Ілля Щербина. Уроки виживання Але “вивчитися на права” можна і за суму, що практично вдвічі менша від середньоринкової — 2200-2800 грн. У Києві навчання за пільговою “ставкою” пропонують чимало автошкіл, в їх числі і “Онега”, що входить в топ-5. Як формується така демпінгова ціна? Гра на пониження йде за рахунок скорочення обсягу наданих послуг: замість передбачених стандартною програмою 40 академічних годин (категорія “В”) курсант відкатає всього двадцять. Не секрет, що автошколи грішили цим і раніше, але за останні кілька років кількість таких випадків значно збільшилася. Тут явне порушення навчальної програми (типова програма навчання затверджена постановою КМУ №229 від 02.03.2010), але власники таких автошкіл йдуть на це свідомо і навіть не криючись. Парадокс в тому, що на сьогоднішній день жоден з профільних державних органів не має повноважень для перевірки автошкіл. Осінь 2015 року, крім кризи, принесла ринку й іншу напасть, поставила більшість автошкіл на межу закриття. Справа в тому, що в 2010 році в Україні була введена обов’язкова п’ятирічна акредитація таких навчальних закладів і підійшов термін їх переакредитації. Біда в тому, що сьогодні жоден державний орган акредитацією автошкіл не займається. Раніше за це відповідала Державтоінспекція (ДАІ), а після початку роботи влітку 2015 року Національної поліції дана функція формально відійшла до Центрального сервісного центру МВС. Але там розводять руками: “Без внесення відповідних змін до наказів МВС, Мінінфраструктури та Міносвіти у нас немає нормативних підстав займатися переакредитацією автошкіл”. Коли будуть внесені необхідні зміни? В Центральному сервісному центрі МВС запевняють, що це відбудеться вже в травні. Однак до того часу в більшості автошкіл закінчиться термін акредитації, а сама галузь увійде в крутий занос.