«Ми виражаємо емоції переважно рідною мовою»: інтерв’ю з Торстеном Піске
Іноземні мови відкривають для нас нові світи, але зазвичай ми почуваємося найбільш впевнено, коли говоримо рідною мовою. Чому рідна мова не завжди є мовою, якою ми володіємо найкраще, пояснює в інтервʼю Торстен Піске, професор Університету Фридриха—Алєксандра в Ерланґені—Нюрнберзі.
Чи можна оволодіти іноземною мовою так само добре, як рідною?
Так, за певних умов це можливо. «Рідна мова» — це загальновживаний термін для мови, яку ми вивчаємо першою; тому у дослідженнях про мовний розвиток, зазвичай використовується термін «перша мова».
Знання рідної мови зазвичай значно кращі за знання іноземної. Проте існують ситуації, коли це співвідношення кардинально змінюється або принаймні володіння іноземною мовою стає таким же досконалим, як і володіння рідною мовою.
Це може статися особливо тоді, коли людина переїжджає в іншу країну та іноземна мова стає її другою мовою. Тепер стає зрозумілим, чому ми говоримо про першу та другу мови. Друга мова — це мова, яка стає звичною мовою спілкування і, на відміну від іноземної, також постійно використовується у повсякденних ситуаціях.
Якщо рідна мова більше не використовується так часто, вона стає слабшою, у науковому дослідженні це називається «атриція». Наприклад, люди раптово починають робити граматичні помилки або довго згадувати слова.
Звісно, існує багато різних варіянтів: наприклад, усне та писемне мовлення можуть значно відрізнятися одне від одного. Діти з міграційним походженням частіше вільно володіють рідною мовою в усному спілкуванні, але писемно не так добре чи навіть зовсім не володіють.
Але чи не пов’язано з рідною мовою набагато більше, ніж просто «практика»? Наприклад, дитячі пісні, які у вашій голові досі звучать рідною мовою.
Ви піднімаєте тут тему «емоцій», що є дуже важливим аспектом. Навіть коли ми живемо за кордоном, ми виражаємо емоції переважно рідною мовою — зокрема, коли лаємося (сміється). Проте це також залежить від інтенсивности мовного контакту і може змінюватися.
Нині ми науково супроводжуємо експериментальний проєкт «Двомовна початкова школа з французькою мовою» у Баварії і також проводимо дослідження у зв’язку з попереднім експериментом «Двомовна початкова школа з англійською мовою». Тут такі предмети, як математика або природознавство, частково викладають іноземною мовою. Ми досліджуємо знання дітей з англійської та французької, а також німецької мов. Зокрема, існують побоювання, що ранній інтенсивний контакт з іноземною мовою негативно позначиться на знаннях німецької мови серед дітей з міграційним походженням. Однак наші дослідження двомовного навчання не підтвердили ці побоювання. Навпаки, білінґвальна освіта дійсно сприяє розвитку багатомовности.
Повернімося до емоцій: деякі вчителі повідомляють, що хоча вони постійно спілкуються з дітьми поза уроками іноземною мовою, коли йдеться про те, щоб втішити дитину, одні вчителі використовують німецьку мову, а інші продовжують говорити іноземною. Ці вчителі наголошують, що мова, яку використовують для втішання, не так важлива, і головне — це співчуття.
Чи може іноземна мова впливати на рідну?
Так, те, що іноземна мова стає сильнішою, може позначитися не тільки на граматиці, наприклад, коли ми у рідній мові використовуємо структуру речень англійської. Вплив іноземної мови також може бути помітний у вимові, інтонації та мелодії мови. Ми можемо говорити рідною мовою повільніше, ніж зазвичай, або переймати властиву іншій мові інтонацію. Це можна не лише почути, а й докладно підтвердити за допомогою акустичних вимірювань.
Чи може це означати, що людина має особливий мовний талант, якщо іноземна мова швидко стає провідною?
Я б хотів підтвердити Ваше припущення (сміється), але на жаль, досліджень на цю тему бракує. Ми вже знаємо, що існує таке явище, як хист до вивчення мови, але, на жаль, досі не відомо, звідки такий хист походить і чи є він вродженим.
Виявляється, що музичний талант може бути корисним для вивчення іноземних мов, особливо тоді, коли вивчаються так звані тонові мови. Це мови, такі як китайська, де зміна висоти тону або мелодії також змінює значення слова.
І невелика втіха для всіх, хто вважає, що вони не здатні вивчати мови, тому що забули все, що вони, наприклад, вивчали на уроках французької мови в школі: колись вивчена іноземна мова може досить швидко повернутися, якщо відновиться мовний контакт. Ми називаємо це «повторним засвоєнням» або «відновленням».
Від 2011 року Торстен Піске є професором методики викладання іноземних мов з основною спеціялізацією на методиці викладання англійської мови в Університеті Фридриха—Алєксандра в Ерланґені—Нюрнберзі. Основна сфера його досліджень — багатомовність, зокрема у дітей, та її вплив на коґнітивний та лінґвістичний розвиток.
Записала Бландіна Манґелькрамер, прес-секретарка Університету Фридриха—Алєксандра в Ерланґені—Нюрнберзі.
Інтерв’ю раніше було опубліковано німецькою мовою під заголовком «Für Emotionen nutzen wir meistens unsere Muttersprache» на сайті «Інформаційної наукової служби» (idw-online.de) 21 лютого 2023 р.
Переклала Марія Яшаєва